Home » Віртуальний музей » Музей Другої Світової війни

Музей Другої Світової війни

Музей Другої світової війни

Музей Другої світової війни відкрито в школі у 1994 році за сприяння директора школи Ю.П. Короля. Першим керівником музею була вчитель історії Літвінчук Лідія Петрівна. За період існування музею зібрано 778 фондових одиниць – яскравих свідків тих подій. При музеї діє пошуковий гурток «Пам’ять». Нині керівником музею та гуртка є вчитель історії Тараскіна Лілія Анатоліївна.
В музеї проводяться екскурсії, уроки історії, конференції, музейні експонати використовуються для проведення виставок до знаменних дат. Стенди музею присвячені історії Другої Світової війни. Перший стенд розповідає про початок Другої Світової війни та Великої Вітчизняної війни. Другий стенд присвячений корінному перелому у Великій Вітчизняній війні, є стенд, присвячений окупаційному режимові та розгортанню руху Опору на окупованих територіях, а також стенди, які розповідають про визволення Черкащини та завершення Великої Вітчизняної та Другої світової війни. Матеріали музею дозволяють яскравіше і повніше вивчити сторінки Великої Вітчизняної війни, як складової Другої світової війни 1939-1945 років.

В музеї зібрані фрагменти зброї солдат Червоної Армії та солдат Вермахту. Розповідаючи про озброєння радянських солдат, можна продемонструвати гільзи від гармат, штик-ножі, гранату(«лимонку»), фрагмент гвинтівки Мосіна зразка 1891-1930 років, яка стала основою озброєння Червоної Армії в передвоєнний період і першу половину війни.

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba1

   %d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba2

                В музеї також представлені каски, гімнастерка радянського солдата, лист-трикутник з фронту, кобури від пістолетів, планшети радянських офіцерів, компас, запальничка та інше. Є особисті речі німецьких солдат (фрагменти ременів, термос, трофейні підставки для склянок ).

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba3

Важкий 1941-й рік. Україна приймає підступний удар ворога. З важкими боями відступає Червона Армія. Радянські війська понесли значні втрати в оборонних боях, тисячі бійців і командирів попали в полон. Велика трагедія сталася під Зеленою Брамою неподалік м. Умань коли в оточення попала 6-а і 12-та армії. В кар’єрах цегельних заводів і навісах птахофабрик був створений концтабір – трагічно відома «Уманська яма». Про ці події можна дізнатись із книги «Зелена Брама» власкора армійської газети Є.А.Долматовського, відомого радянського поета, який був серед оточених, а також з відеоролика, який є у відеотеці музею.

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba4

Червона Армія стримує наступ фашистів, зриває план блискавичної війни. Важливу роль у обороні міст Києва, Черкас відіграли кораблі Дніпровського загону Пінської військової флотилії. До 16 серпня вони виконували бойову задачу – прикриття відходу за Дніпро військ лівого флангу Південно-Західного фронту. Десантники, виконавши задачу, були відрізані від Києва. Але 17-19 серпня здійснили прорив з району Канева до Києва. У музеї зберігаються фото та особисті документи командира канонірського човна «Кремль» лейтенанта Ф.І. Градіновича. Матеріали про ці події оформлені у роботу до МАН «Дніпровська військова флотилія у роки Великої Вітчизняної війни».

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba5

Фашистський окупаційний режим в Україні мав на меті кілька завдань: забезпечити продовольчими, матеріальними і людськими ресурсами потреби Німеччини, вивільнити території від українського населення для арійської раси, колонізувати частину земель шляхом заселення німецьких переселенців.
Серед музейних експонатів цього періоду є унікальні документи. Вони допомагають учням зрозуміти, що означало жити на окупованій території. Василь Костянтинович Ружин проживав в с. Хлистунівка Городищенського району. Щоб жити на окупованій території, йому було видано перепустку, де зазначався навіть колір очей та волосся. Переміщатися по території можна було теж за особливим дозволом, про що свідчить перепустка на проїзд.

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba1

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba6

Окупанти вирішили перетворити Україну на аграрно-сировинний придаток рейху. Вони створили розгалужену систему заготівельних органів. 85% продуктів що постачалися до Німеччини з окупованих радянських територій, вивозилися з України. Серед документів є повідомлення про необхідність здати податок новій владі та квитанція про здачу кабана.

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba7
Фашисти надовго збиралися затриматися на нашій землі. Тому карбували свої гроші, випускали поштові марки.

 

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba8

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba9
Політика й жорстокість окупаційного режиму розвіяла серед населення України ілюзії щодо «нового порядку» і зумовили розгортання всенародного руху Опору. Яскравим виявом патріотизму і самовідданості радянських людей був широко розгорнутий на окупованих територіях партизанський рух. Боротьба радянських патріотів, партизанів і підпільників тримала окупантів у постійній напрузі, викликала страх, знижувала боєздатність фашистських військ.
У фондах музею зберігаються матеріали, які висвітлюють рух Опору в Черкаській області. В першу чергу це фотографії партизан Холодноярського партизанського загону ім. Сталіна, яким командував П.А. Дубовий. Саме ці фотографії надихнули дочку П.А. Дубового Т.П. Горб-Дубову, до написання книги «Україна не стала на коліна». Матеріал для книги допомагали збирати члени пошукового загону музею.

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba10

В музеї зберігається чи не останнє за життя інтерв’ю Тканка О.В., партизана, Героя Радянського Союзу. Це високе звання він отримав за блискуче проведену операцію разом зі своїм товаришем Клейном Р.О. на Букринському плацдармі під час форсування Дніпра.

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba11

В музеї зберігається велика кількість мемуарної, публіцистичної, наукової, художньої літератури, серед зразків якої п’єса з фронтового життя К. Симонова «Русские люди», 1942 року видання, велика кількість спогадів ветеранів війни та тилу, остарбайтерів. Є подяки воїнам від головнокомандуючого, лист-трикутник з фронту та інше.

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba12

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba13

Також цікавими є експонати, присвячені трудовому подвигу радянського народу під час війни. Це довоєнні та воєнні позики – облігації 1940, 1944, 1945 років.

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba14

Червоний Прапор, який 30 квітня 1945 року розвідники 756-го полку 150-ї стрілецької дивізії Михайло Єгоров та Мелітон Кантарія підняли над рейхстагом в Берліні став символом Перемоги радянських військ над фашистськими загарбниками. Командиром 756-го стрілецького полку та першим комендантом рейхстагу був наш земляк Ф.М. Зінченко.

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba15

%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba16

Спогади його сина, воєнні та прижиттєві фотографії Ф.М. Зінченка використовуються на уроках.

 

Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Жов    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930