Мова — це не просто засіб спілкування.
Це — наш код, наша пам’ять, наш дім.
Через мову ми відчуваємо свою належність, впізнаємо себе, передаємо історію й тепло поколінь.
Українська мова — ніжна й сильна водночас. Вона витримала заборони, глузування, асиміляцію — і все одно звучить. Красиво. Гордо. Незламно.
Любити мову — це не лише про граматику.
Це про любов до себе, до свого роду, до землі, на якій стоїмо.
Коли говоримо українською — ми не просто вибираємо слова. Ми вибираємо себе.
Сьогодні й наш 3-І клас долучився разом із класною керівницею Наталія Опалко до святкування Дня української писемності та мови.
Діти писали слова вдячності українською, читали вірші, розмірковували, чому важливо берегти свою мову.
І найголовніше — робили це щиро, з любов’ю та гордістю.
Бо українська мова — це не просто урок у розкладі. Це — частинка серця кожного з нас.
